Втрачаючи статус ключового транзитера російського блакитного палива в ЄС, Україна може посилити свою геополітичну роль в регіоні завдяки розробці перспективних родовищ сланцевого газу. Для європейців це може стати успішним прикладом того, як можна послабити вплив «Газпрому» на внутрішньому ринку і мінімізувати залежність національної економіки від дорогого імпорту енергоресурсів. А ефективність реалізації таких амбітних планів залежить не тільки від профільних відомств - Міненерговугілля і Мінекології, але і від правоохоронних органів.

Розвиток видобутку нетрадиційного газу (насамперед сланцевого), що спостерігається в багатьох країнах, призвело до неминучих трансформацій на світовому ринку, де домінуючим ресурсом в останні десятиліття виступав трубопровідний газ. Довгострокові контракти на поставку, які зазвичай укладав зі своїми партнерами російський «Газпром» як провідний виробник палива, втрачають свою популярність. Тому що у споживачів з'явилися більш привабливі можливості для покупки газу на біржах за спотовими контрактами, в залежності від реальних потреб, а не планованих заздалегідь обсягів, які не враховують зміни в попиті. Також в світі розширюється географія танкерних поставок скрапленого газу, яка дозволяє закуповувати паливо, ігноруючи фактор близькості газопроводів до місць видобутку і споживання.

Управління енергетичної інформації США (EIA) прогнозує, що до 2030 р сланцевий газ займе не менше 14% на світовому ринку палива. І цей показник буде рости, тому що конкурентоспроможність сланцевого газу, в порівнянні з іншими джерелами енергії, постійно збільшується. Перш за все, за рахунок низького вмісту вуглекислого газу (СО2) і відсутності проблем з утилізацією відходів.

Україна, яка володіє другими за величиною запасами сланцевого газу в Європі, має шанси зміцнити не тільки економічну, а й геополітичну роль в регіоні, якщо створить сприятливі умови для залучення інвестицій в галузь. У такому випадку, як показало дослідження, виконане в 2012 році на замовлення Американського агентства з міжнародного розвитку (USAID), країна може трансформуватися з ключової транзитної вузла для дорогого російського палива в постачальника власного газу в країни ЄС. А економія держави на закупівлі складе 2030 г. $ 3,6-10 млрд. Також експерти прийшли до висновку, що видобуток сланцевого газу має набагато більший економічний потенціал, ніж впровадження енергоефективних технологій та розвиток відновлюваної енергетики. Але в цілому ці напрямки доповнюють один одного і відіграють значну роль у посиленні енергетичної безпеки країни і скорочення викидів СО2.

привабливі прогнози

Щоб отримати достовірну інформацію про потенціал українських родовищ сланцевого газу, різними експертними групами було проведено кілька досліджень. Їх оцінки різняться через відсутність детальних геологічних відомостей, і зроблені на основі первинних даних, за попередні прогнози, а також шляхом зіставлення зі світовою практикою. Однак у всіх випадках газ з нетрадиційних джерел підтвердив свою конкурентоспроможність, а розробка його родовищ виявилася комерційно вигідною.

Так, в Управлінні енергоінформаціі США прийшли до висновку, що потенціал доступних покладів сланцевого газу в Україні досягає 5,578 трлн. куб. м, з яких можна добути 1,189 трлн. куб. м.

В оновленій Енергетичній стратегії України до 2030 р, текст якої зараз продовжують обговорювати і вдосконалювати на рівні профільних відомств, вказується, що найбільш значні ресурси сланцевого газу розташовані в західному і східному регіонах країни. Вони оцінюються в 5-8 трлн. куб. м, з яких з більшою вірогідністю добути тільки 1-1,5 трлн. куб. м. Більш ретельна розвідка цих ресурсів запланована вже в поточному році. Порівняння з іншими регіонами, які мають порівнянними характеристиками, показало, що собівартість видобутку сланцевого газу в Україні складе від 2,1 до 2,8 тис. Грн. за 1 тис. куб. м. Такий високий рівень собівартості, як відзначають в Міненерговугілля, означає, що сланцевий газ буде вигідно добувати тільки в разі реалізації базового та оптимістичного сценаріїв.

У Міненерговугілля розрахували, що промисловий видобуток сланцевого газу на українських родовищах почнеться не раніше ніж через десять років, у 2022 г. Такий віддалений у часі термін пов'язаний з наявністю бар'єрів і проблем, що вимагають дозволу: недостатня кількість бурових установок, необхідність відводу значних земельних площ в густонаселених районах, потреба в зниженні екологічних ризиків. Потенціал видобутку зі сланцевих родовищ до 2030 р може скласти 6-11 млрд. Куб. м. Але для його реалізації знадобиться не менше 35-45 млрд. грн. інвестицій.
Більш детальну модель видобутку нетрадиційного газу розробила американська компанія ІНS CERA в рамках дослідження, проведеного на замовлення Міненерговугілля. Його автори прийшли до висновку, що до 2035 року в цілому Україна зможе видобувати 60-70 млрд. Куб. м газу в рік і навіть більше, якщо буде забезпечено достатній рівень інвестицій.

Крім щорічних капіталовкладень на рівні $ 10 млрд., Необхідними умовами реалізації таких планів експерти назвали реформу газового ринку, зміна законодавства, поліпшення умов для ведення бізнесу, зокрема, вдосконалення системи оподаткування і перш за все - забезпечення прогнозованої державної політики.

У ІНS CERA вважають, що якщо освоєння ресурсів нетрадиційного газу в Україні буде відбуватися помірними темпами, необхідні інвестиції для початку їх розвідки повинні скласти $ 2-3,5 млрд. На рік. За консервативним сценарієм, ІНS CERA прогнозує початок видобутку сланцевого газу і метану вугільних пластів в 2015 р Це дозволить до 2025 р вийти на стабільну видобуток 25 млрд. Куб. м палива за базовим сценарієм і більше 30 млрд. куб. м - за оптимістичним. А в цілому ресурси нетрадиційного газу в Україні ІНS CERA оцінюються в більш як 11,5 трлн. куб. м.

Цікавий прогноз на найближчі 20 років був презентований в цьому році групою експертів на замовлення USAID. Так, за базовим сценарієм, видобуток нетрадиційного газу в Україні повинна стартувати в 2015 р і досягти 22 млрд. Куб. м через п'ять років і 97 млрд. куб. м - через 20 років. Для цього знадобиться пробурити 44 і 729 свердловин відповідно, що потребують інвестування від $ 2 млрд. До $ 9 млрд. На рік.

Такі оцінки свідчать про те, що через п'ять років внутрішній видобуток газу в Україні може зрости щонайменше вдвічі, а через 15 років перевищить споживання. Це дозволить не тільки забезпечити потреби національної економіки, а й експортувати блакитне паливо. Правда, видобуток такого масштабу потребують поліпшення інфраструктури, підготовки кадрів, нарощування кількості обладнання для проведення гідророзриву пласта (так званий фрекінг) і вдосконалення технологій буріння. Песимістичний же сценарій передбачає початок промислового видобутку тільки в 2027 р

Розрахунки Інституту економічного прогнозування при Національній академії наук України показали подібні результати: за умови проведення правильної і збалансованої політики України має шанс відмовитися від імпорту газу вже в 2024 г. Але навіть у разі збереження залежності від зовнішніх поставок, видобуток сланцевого газу з вітчизняних родовищ складе не менше 7,5 млрд. куб. м в 2030 р

Претенденти на прибуток

Підтверджувати теоретичні прогнози по сланцевим родовищам на практиці Україна має намір за рахунок залучення приватних та іноземних інвестицій. «Природно, що інвестиції у видобуток будуть приватними. Це проекти, засновані на інвестиціях без урахування бюджету, тому що будь-який проект такого масштабу, який має кінцевою метою комерційну реалізацію продукції, заснований на приватних інвестиціях », - заявив міністр енергетики і вугільної промисловості Юрій Бойко. За його словами, освоєння українських родовищ вуглеводнів, зокрема, сланцевого газу, потребує значних капіталовкладень у розвідку і видобуток.

Зараз Україна поки не говорить про промисловий видобуток сланцевого газу - зроблені тільки перші кроки по розвідці його покладів. Підготовча робота по залученню інвесторів в галузь почалася в 2010 р, коли пройшли перші українсько-американські консультації в рамках Робочої групи з питань енергетичної безпеки. 15 лютого 2011 м.Київ та Вашингтон підписали міжурядовий Меморандум про взаєморозуміння щодо дослідження перспектив видобутку газу з нетрадиційних джерел (документ передбачає розвиток прямих контактів і співпраця між органами влади, дослідницькими центрами, розвідувальними та видобувними компаніями, перш за все, для оцінки ресурсів). А 23 лютого 2012 р Держслужба геології і надр України оголосила перші конкурси на підписання УРП щодо Юзівської і Олеської площ. Також за підсумками другого конкурсу відомство визначило, що з української сторони партнером НАК «Надра України» по обидва площами буде ТОВ «СПК-Геосервіс», яке отримало 10% в статутному капіталі новостворених проектних компаній - «Надра Юзівська» і «Надра Олеська». За даними сайту «СПК-Геосервіс», ТОВ було створено в 2008 р колишніми співробітниками «Нафтогазу України», і вже виконало ряд проектів на замовлення Shell, AngloUkrEnergy, Total.

У Держслужбі геології і надр очікують, що піковий видобуток на Юзівській площі зможе досягти 10 млрд. Куб. м газу в рік, на Олеській - 2,5-3 млрд. куб. м в рік. Прес-служба Кабміну оприлюднила дані, згідно з якими прогнозні ресурси Юзівської площі оцінюються в 4,054 трлн. куб. м, Олеської - 2,98 трлн. куб. м газу. Глава Мінекології Едуард Ставицький заявляв про розрахункові обсяги необхідних інвестицій в Юзівську площу близько $ 50 млрд., А в Олеську, як він висловився, «на 40% менше».

У цього року 10 травня Кабмін затвердив переможців конкурсів на право укладення УРП по згаданим площами, якими стали компанії «Шелл» (Юзівська) і «Шеврон» (Олеська). Очікується, що договори будуть підписані до нового року. За словами Едуарда Ставицького, промислова розробка обох ділянок запланована на 2017 р Буріння на Юзівській площі має розпочатися в 2013 р, промислова розробка - в 2015 р, для Олеської площі часові орієнтири - 2014 р і 2016 року відповідно.

Якщо українці мріють про дешевий газ, їм треба ховати гаманці подалі

Напередодні переходу до практичної реалізації сланцевих проектів експерти активізували дискусії про можливі наслідки розробки сланцевих родовищ в Україні. Крім згадуваного нарощування видобутку, вони звернули увагу на можливість підвищення рівня зайнятості в регіонах буріння свердловин. Робота в нафтогазовій промисловості традиційно оплачується більш високо, ніж в інших галузях. І хоча неможливо передбачити, скільки вакансій може створити розробка сланцевого газу в Україні, є певні законодавчі вимоги, від яких виграють українські фахівці: СРП повинні містити умову, що нафтогазовий оператор при роботах на родовищі буде віддавати перевагу місцевим співробітникам, сервісу і придбання продукції українського виробництва .

Як очікується, розробка сланцевого газу призведе до підвищення попиту на персонал в інших галузях і міграції населення в райони видобутку. Досвід американського штату Колорадо показав, що кожне місце в нафтогазовому секторі створює додатково 2,7 робочих місця в інших секторах. Але зниження цін на газ може привести до зниження рентабельності виробництва, його скорочення і, як наслідок, втрати робочих місць. Втім, така перспектива, виходячи з ситуації, що нині склалася, очікує Україну в досить віддаленому майбутньому. «Україні скоріше є сенс готуватися до таких наслідків розширення нафтогазової галузі, коли збільшення чисельності жителів в районах розробки сланцевих родовищ призводить до підвищення рівня злочинності в регіоні. Як свідчить американський досвід, в деяких регіонах стрімке нарощування видобутку призвело до перенасичення окружних тюрем і дефіциту правоохоронців. Тому уряд повинен буде забезпечити додаткові ресурси для охорони правопорядку », - зазначив Сергій Дубов з інвесткомпанії« Профіт Гарант ».

Експерт також звернув увагу на геополітичний фактор. Україна, за його словами, важлива як для Євросоюзу, так і для Росії. Тому він не сумнівається, що розвиток видобутку сланцевого газу відіб'ється на фінансово-економічний вплив Росії на Україну і споживачів російського газу в ЄС. Дослідження аналітиків на замовлення USAID показало, що український сланцевий газ може бути реалізований на європейському ринку за більш привабливою вартості, ніж російський. І жорстка російська цінова політика, заснована на прив'язці газових цін до нафтових котирувань, ризикує опинитися неспроможною. «Якщо Україна зможе наростити виробництво сланцевого газу, щоб з'явилася можливість експортувати його надлишки з внутрішнього ринку в країни ЄС, то фінансове і політичний вплив Росії в регіоні значно зменшиться», - констатують експерти.

Екологи на сторожі

Однак такі перспективи можуть обійти Україну стороною, якщо вже на початковій стадії розробки сланцевих родовищ буде проігноровано рішення екологічних проблем і захист природного середовища в районах видобутку. Протести з боку екологів вже заблокували освоєння покладів сланцевого газу в Болгарії і Франції. Такий розвиток подій не виключений і в нашій країні. На думку експертів, видобуток сланцевого газу навіть при нинішньому рівні розвитку технологій зберігає екологічні ризики для територій його залягання. «До сих пір жодна іноземна компанія, яка збирається видобувати сланцевий газ в Україні, не представила науковим колам конкретних проектних даних за технологіями, які вони будуть застосовувати в ході розробки українських родовищ», - повідомив Руслан Гаврилюк, науковий співробітник Інституту геологічних досліджень НАН України .

Євген Яковлєв з Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України зазначив, що видобуток сланцевого газу пов'язана із застосуванням технології гідророзриву пласта, яка може викликати локальні землетруси. Крім того, за його словами, ще недостатньо вивчено вплив подачі в геологічні шари великої кількості розчинів, компонентами яких є до 500 хімічних сполук і речовин, на стабільність геологічних формацій. Також існують ризики зіткнення цих розчинів і залишків не витягуванні газу з водоносними прісноводними горизонтами. «Наслідки таких зіткнень можуть бути виявлені через 30-50 років. Тому технологія гідророзриву пласта вимагає серйозного екологічного обґрунтування. Я думаю, що потрібні зусилля всіх фахівців, щоб хорошу технологію пов'язати з витривалістю геологічного середовища на території тих регіонів, де вона буде застосовуватися », - сказав« i »експерт.

Сергій Дубов підкреслив, що в Україні немає правової норми, яка передбачає обов'язкове розкриття інформації про склад хімічних реагентів при використанні гідророзриву. Вітчизняне екологічне і нафтогазове законодавство, за його словами, носить загальний характер і містить мало конкретики, тому залишаються відкритими багато питань. Це створює перешкоди не тільки для залучення інвестицій і розвитку інноваційних технологій, а й виконання екологічних вимог, прийнятих у світовій практиці.

Розробка родовищ сланцевого газу в Україні поки перебуває в зародковому стані. Економічних переваг її розвитку багато. Але також у експертів викликає побоювання майбутнє прісноводних ресурсів в районах видобутку. Конрад Ден Вольц з університету Пітсбурга, який досліджував цю проблему на прикладі регіону Марцелл в США, вважає, що приступати до мінімізації екологічних ризиків потрібно ще до початку буріння свердловин.

... ...

Новини партнерів